Події Другої світової війни та відображення учасників з обох сторін фронту давно знайшли своє місце в світовій гейм-індустрії. Ігровий ринок пропонує як класичні варіанти шутерів, із дотриманням історичної достовірності, так і альтернативні всесвіти з різними варіантами розгортання подій WW2.
Часова тяглість і контекст подій Другої світової дозволяють формувати потужну оповідь в іграх і створювати велику кількість захопливих та емоційних місій. А потенційне різноманіття сценаріїв і сюжетів приваблює гравців, адже дозволяє геймерам сповна відчути весь масштаб подій, які визначали хід історії.
Сюжет Другої світової
Відображення Третього Рейху як найвідомішої тоталітарної держави в історії людства користується особливою популярністю як серед гейдевелоперів, так і серед самих гравців, які люблять ігри на воєнну тематику. Німеччину в гейм-індустрії розглядали під різними кутами та з різним рівнем емоційного забарвлення. Якщо в одних іграх Третій Рейх зображений як сильний і жорстокий ворог, а оцінка надається суто з міркувань антагоніста, то в інших німці, як і протилежна сторона, демонструються звичайними військовими, які на власній шкурі переживають усі складнощі й поневіряння війни. Розглянемо детальніше сюжет ігор на тематику Другої світової і зображення нацистів у них.
Hearts of Iron
Серія відеоігор Hearts of Iron глобально зосереджується на подіях Другої світової війни. На відміну від інших стратегій від першої особи, Hearts of Iron «дивиться» на воєнні події не лише з точки зору бойових дій, а й у контексті дипломатії та наукових досліджень. Цікаво те, що розробники гри максимально сконцентрувалися на інтерактивних елементах гри, пов’язаних зі шпигунством, взаємодією з маріонетковими державами, визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень. У третій частині інтерфейс розширили можливістю будування пускових установок для балістичних ракет, а в 4 — додали авіацію, флот та ядерну зброю.
Hearts of Iron пропонує досить цікаві варіанти альтернативної історії, які в розрізі сьогодення дійсно здаються малоймовірними. Так, у грі цілком можливо укласти союз між СРСР та Німеччиною. У німців у грі для цього є спеціальний національний фокус, а у совєтів — політика антикапіталізму замість фашизму.
Якщо говорити про останню, четверту частину, — багато гравців позитивно відзначають бойову систему гри та механіку боїв, можливість воювати великими особовими складами й потужні модифікації.
Годі й уявити, як дві найпотужніші тоталітарні держави світу об’єднуються заради досягнення спільних цілей в геополітичному контексті. Так могла б початися найтемніша сторінка в історії людства.
Однак якщо відкинути суто «бойовий» аспект і заглибитися в гру на рівні історії та стратегії — цікавинок теж чимало. Гра пропонує безліч альтернативних сценаріїв, навіть по інших світах, іграх та фільмах. Чим більше патчів — тим більше змін в ігровому процесі, які можуть значно розширити діапазон можливих сюжетів і пожвавити гру.
Один із найбільших модів гри — Kaiserreich, переносить гравця в 1936 рік, де Німеччина постає переможницею в Першій світовій війні й демонструється абсолютним гегемоном на світовій арені. У гравця є вибір — підтримати монархічний устрій і придушувати будь-які революційні рухи або ж послабити режим у тій чи іншій мірі.
Гравці також нерідко оцінюють Hearts of Iron 4 як історично «нейтральну» гру — себто таку, яка не зачіпає глибоко відомі історичні злочини й обходить їх стороною. У грі немає нічого про етнічні чистки чи, наприклад, експерименти японців з біологічною зброєю. Певні нюанси нацистського режиму, недоліки й геноцидальну політику стосовно низки інших народів — гра також не враховує.
Wolfenstein
Серія ігор Wolfenstein — це одна з найбільш знакових франшиз у жанрі шутерів, яка розпочалася в 1981 році грою Castle Wolfenstein і продовжилася десятками релізів, кульмінацією яких стала серія від MachineGames. Ігри серії поєднують альтернативну історію, наукову фантастику, сатиру та динамічний бойовий процес, зосереджуючись на боротьбі проти нацистів та їхніх футуристичних та окультних проектах.
Головним героєм незмінно залишається американський солдат Вільям «Бі-Джей» Бласковіца, який то грає затятого шпигуна на спеціальних завданнях, то бранця Третього Рейху. Варто зацінити кількість цікавих і дуже неочевидних сценаріїв у всіх частинах гри.
Так у Beyond Castle Wolfenstein, що вийшла в далекому 1984 році, Бласковіца потрапляє в секретний бункер, аби вбити Гітлера за допомогою вибухівки. А в Return to Castle Wolfenstein головний персонаж розслідує експерименти нацистів з некромантією та надприродними силами.
У частині Return to Castle Wolfenstein, події в якій відбуваються в 1943 році, Бласковіца на гарячому затримують під час виконання секретного завдання, а потім і відправляють до замку Вольфенштейн, де головний герой і відбуватиме своє покарання. Після втечі персонажу доведеться зіштовхнутися віч-на-віч з окультним експериментом нацистів — світом Чорного Сонця.
А от Wolfenstein II: The New Colossus пропонує альтернативну реальність, у якій Третій Райх отримує перемогу в Другій світовій війні й окуповує території США.
Гра була випущена в 2 версіях — німецькій і міжнародній. Із німецького варіанту вилучили такі символи як свастика, а головний персонаж, замість імені Адольфа Гітлера, отримав ім’я Хайлер.
Після численних дискусій заборона використовувати нацистські символи була скасована, що повернуло іграм про Другу світову війну історичну достовірність. Часом зміни в іграх доходили до абсурду. Так у вищезгаданій Wolfenstein II: The New Colossus не лише прибрали всі свастики, але й прибрали Гітлеру його впізнавані вуса для деперсоналізації.
Call of Duty: WW2
Гра вирізняється винятковим реалізмом і повністю заглиблює гравця в ігровий процес. Із цієї частини Call of Duty прибрали можливість подвійних стрибків, постійний біг, регенерацію рівня здоров’я. Не можна оминути увагою й режим зомбі (так звані зомбі-нацисти) й спробу Третього Рейху створити армію нежиті. Для того, щоб похілитися гравець мусить скористатися аптечкою першої допомоги. Варто зазначити, що в грі відсутня демонізація нацистської Німеччини, натомість демонструється буденна військова рутинна двох протиборчих сторін.
Нацистська армія в Call of Duty: WWII представлена багатошарово, хоча її основна роль і залишається антагоністичною. Солдати Вермахту зображені як професійні військові, які діють у рамках наказів. Гра також постійно натякає на жорстокість нацистської ідеології. Наприклад, в одній із місій гравець стає свідком Голокосту, коли союзники знаходять концтабір. А в місії S.O.E гравець стикається із таємними операціями, спрямованими проти Гестапо опору.
Варто відмітити кількість визначних битв у грі, в яких фігурують німці. Зокрема, висадка в Нормандії, битва в Арденнах та взяття Рейну.
Повертаючись до теми зображення особистісних характеристик нацистів, варто сказати, що німці представлені тут як дисципліновані та безжальні противники. А в місіях, присвячених визволенню Франції, Німеччина зображена як жорстокий окупант, який встановлює жорсткий контроль над місцевим населенням.
Strategic Mind: Blitzkrieg
Гра українського виробництва, яка пропонує альтернативну версію історії, в якій перемогу в Другій світовій отримує Гітлер. Гравець може грати винятково від першої особи фюрера, і в разі успішного проходження гри, німці зустрічають грандіозну перемогу на параді в Москві. Цікаво, що 16 з 20 пропонованих битв у грі — мали місце в реальності, але тепер є шанс зробити так, щоб перемогу в кожній з них отримало німецьке військо.
Якщо гравець успішно завершує місії, йому відкриваються нові можливості, які можуть змінити хід подій. Наприклад, тріумфальне вторгнення в Британію чи інші сценарії.
А ще гра надає доступ до найпотужнішої німецької техніки часів Другої світової, як-от танки Panzer IV, «Тигри», а також до експериментальних моделей.
Hour of Victory
У період виходу Hour of Victory ринок шутерів про Другу світову війну вже був насичений культовими іграми, такими як Call of Duty та Medal of Honor. Щоб вирізнитися, розробники Hour of Victory запропонували гравцям унікальну механіку вибору персонажів із різними здібностями. Гра обіцяла зробити акцент на варіативності проходження та більш кінематографічному підході до бойових дій.
Попри численні критичні зауваження, Hour of Victory має кілька сильних моментів, які заслуговують на позитивну оцінку. Зокрема, варто відзначити атмосферу кінематографічності завдяки масштабним бойовим сценам та епічній музиці. Ну, і звісно, різноманіття ігрових стилів. Ідея трьох героїв із різними навичками відкриває можливість досліджувати рівні з нових перспектив.
Проте, на жаль, задумка гри реалізувалася далеко не ідеально. Основні проблеми полягали в дуже слабкій оптимізації, постійних багах і нелогічній поведінці персонажів.
У Hour of Victory нацистська Німеччина представлена як головний антагоніст, що великою мірою відповідає традиційному для ігор про Другу світову війну сценарію. Вороги в грі є типовими представниками німецьких військових сил, і їхня роль більше слугує створенню атмосфери епічної боротьби, ніж детальному розкриттю історичних чи політичних аспектів. Загалом, образ німців суттєво спрощений. Нацисти зображуються як безликі злодії, використовуються типові штампи, як-от суворі німецькі офіцери, масивні бункери та “зброя майбутнього”.
Medal of Honor
Гра швидко здобула популярність завдяки своєму реалістичному підходу до зображення подій Другої світової. За класикою жанру, нацисти в Medal of Honor позиціонуються як вороги, яких треба перемогти задля досягнення ігрових цілей. Варто зазначити, що німці в грі зображені з історичною достовірністю: починаючи з нацистського однострою і завершуючи зброєю та тактикою.
Графіка в серії Medal of Honor, навіть у старіших версіях, може похизуватися високим рівнем деталізації для свого часу, що забезпечує високий рівень автентичності.
Розробники гри намагалися уникати спрощеної демонстрації ворогів, додаючи в діалоги та сцени взаємодії різні типи характерів і мотивацій, щоб створити більш складний образ. У той же час відчувається акцент на ролs нацистів у військових злочинах, що підсилює напругу й моральний контекст гри.
Загалом, гейміндустрія сьогодення може похизуватися не лише іграми з класичними сценаріями Другої світової війни, але й досить цікавими та доволі успішними варіантами ігор з низкою альтернативних сюжетів, які дозволяють не лише потрапити у вир бойових дій, але й поглянути на історію з різних оптик.
Зображення нацистів в іграх, як правило, служить для створення виразного антагоніста. Розробники акцентують увагу на злочинах режиму, часто демонізуючи нацистів, щоб посилити конфлікт моралі. Водночас варто зазначити, що підходи до зображення німців в гейм-індустрії таки варіюються: від реалістичного відображення до сатиричних інтерпретацій у комедійних або альтернативних реаліях.